Курінний Вовкулаків є безсмертний дух Кошового Івана Сірка, який вічно пластує з усіма Вовкулаками. Ясний вияв його екзистенції є Вовкулача Хитрість та Премудрість, прикметами якими стає уділений кожний його світський намісник. Курінний є об’єктом поклоніння й довговічного натхнення для усіх Вовкулаків.
Іван Сірко нородився між 1605-1610 роками у Мерефі, в Харківській області, а помер 11 серпня, 1680 р. у Грушівці (тепер Ілінка), Томаківський район, Дніпропетровська область. Іван Сірко був запорозьким козаком та добрим військовим провідником. Він служив полковником Вінницького реґіменту між 1658 а 1660 роках, а у 1660-их та 1670-их роках був обраний Кошовим Отаманом жапорозького Війська вісім разів.
Іван Сірко брав участь у Козацько-Польській війні (1648-57), та ходив на походи проти татарів на нижнім Дніпрі і Перекопській протоці під кінець 1650-их років. Він брав участь в повстанні Варениці (1664-65 р.). Сірко провадив козацькі походи проти кримських татар (1668 р.) і проти турків в Очакові та Ісламкермені (1670-1671 рр.). В 1678 р. разом із військом гетьмана Івана Самійловича і російською армією під проводом Юрія Ромодановського, Кошовий Сірко стримав навал турецьких і татарських орд на правобережній Україні.
Сірко часто міняв свої політичні погляди. Він протиставився гетьманам Іванові Виговському та Юрієви Хмельницькому (з ким він попередньо симпатизував проти Виговського) і Павлові Тетерї за їхню підтримку польських поліс. Підчас їхніх гетьманувань, Сірко не протиставився Москві. Але після договору в Андрусові (1667 р.) кошовий Іван Сірко змінив свої політичні погляди і ставився вороже до Москви. Не зважаючи на свою ненависть до турків і татар, Сірко протягом довгого часу підтримував гетьмана Петра Дорошенка.
Військові здобутки Івана Сірка проти турків і татар стали популярними у фолкльорних леґендах та думах. Його листи до Дорошенка (1 жовтня, 1673 р.) і до Кримського Хана (1679 р.) є досі збережені в архівах. Сірка пов’язують із дуже знаним листом писаним запорозькими козаками у відповідь турецькому султанові, котрий жадав добровільного піддання козаків. Писання цього листа під проводом Сірка є зображено на славній картині І. Репіна, 1891 р. Історик Д. Яворницький написав дві думи про кошового Івана Сірка і опублікував про нього біографію в 1894 р.