У 1946-47 рр. у Дісикгені (Західна Німеччина) діяв гурток УПЮ, що називав себе спочатку «Вовк», потім — «Лісові вовки», а відтак — «Вовкулака». У 1950 році у США був створений Самостійний Гурток УСП «Вовкулаки» (гуртковий — Б. Певний). Через відсутність росту чисельності цей гурток занепав у середині 50-х років.
Влітку 1955 року на Канадський Крайовий Пластовий з’їзд біля Вінніпегу з’їхалися три гуртки старших юнаків «Готур» (Торонто), «Олені» (Чикаго) і «Вовки» (Монтреаль). Таборуючи спільно, ці однолітки скоро запізналися і зжилися при вогниках, збірках та теренових іграх. Під час таборування вони також познайомилися з пл.сен. Василем Филиновичем, останнім гуртковим СГ УСП «Вовкулаки», від якого дізналися про фольклорне розуміння, значення і символіку цієї назви.
Початком Куреня вважається 1957 рік, коли на оселі «Пластова Січ» (Станиця Торонто) у Ґрафтоні, Канада, ті ж гуртки зустрілися знову на ЮМПЗ. Це був їхній останній юнацький табір, під час якого вони вирішили створити Курінь УСП з вовкулацькою легендою. Протягом року хлопці опрацювали першу «Вокулацьку правду» (статут Куреня) та гімн.
Наступного року на Зустрічі УСП на оселі «Новий Сокіл» (Станиця Буфало) усі три попередні гуртки з’єдналися і зголосили до КПС Канади і США новий підготовчий Курінь УСП «Вовкулаки» у числі 25 старших пластунів. За курінного взяли вічний Дух Кошового отамана Івана Сірка, а на перший провід — ст.пл. Івана Ґулу обозним та ст.пл. Славка Пігута суддею. У 1962 році, коли Курінь нараховував 36 старших пластунів на теренах США і Канади, він одержав число 31. У 1968 році Курінь урочисто відзначив своє 10-ліття і посвятив курінний прапор у церкві св. Миколая у Торонто при участі 46 членів Куреня та великого числа прихильників. У 1970 було засновано Курінь УПС «Вовкулаки». Перші Вовкулаки в Україні з’являються у 1990 році.